Author(s): Oksana Makovska,Mykhailo Vakhotskyi / Language(s): English
Issue: 3/2017
Стаття присвячена лінгвокогнітив- ному аналізу алюзії, а також дослідженню прагматичного потенціалу стилістичних засобів її вираження у передвиборчих промовах кандидатів у президенти США Д. Трампа та Х. Клінтон. Політичний англомовний дискурс на сучасному етапі експлуатує та послідовно закріплює за чоловіками лінгвістичні характеристики домінування, лідерства, активності, публічності, раціональності і сили волі, а за жінкою – образ нерішучості, пасивності, залежності, відсутності логічного мислення й прагнення до досягнень. Гендерна диференціація репрезентована значною мірою на фонологічному та дискурсивному і меншою мірою – на лексичному та синтаксичному рівнях. Гендерні особливості політичної промови добре прослідковуються на матеріалі алюзій, оскільки натяки, посилання на загальновідомі факти якнайкраще характеризують доповідача з позиції статі. Алюзії слугують для збагачення промови, підвищення рівня її експресивності. В американських політичних публічних промовах алюзія слугує засобом створення інтертексту, що представляє собою стиснуту інформацію, отриману з тексту-джерела. Алюзивна одиниця додає новий смисл, встановлює паралелі. Завдяки алюзії з’являється нова, додаткова інформація з уже відомого образу – прецедентного імені, ситуації чи тексту, який дійсно важко чітко розділити на суто “чоловічий” чи “жіночий”, оскільки політичний дискурс диктує свої правила, і опоненти зобов’язані дотримуватися формату передачі, вимог побудови виступів, ведення полеміки. Передвиборчі промови кандидатів є приблизно однаково емоційно забарвленими, при цьому мова Д. Трампа звучить більш агресивно, а висловлювання Х. Клінтон не завжди переконливі, не підкріплені об’єктивними даними. Алюзія у політичних промовах у прагматичному плані виконує функцію переконання електорату, допомагає змінити сприйняття аудиторією тих фактів і подій, які можуть викликати антипатію. Акцентує увагу як на важливих, так і на другорядних деталях, іноді витісняючи головне на задній план. Най- частіше алюзія в політичному дискурсі простежується в таких аспектах як діяльність і приватне життя політиків та їхнього оточення, економічна і політична діяльність владних структур та політичних партій, вибори, воєнні кампанії, засоби нападу і захисту, терористична чи антитерористична кампанія, висвітлення переговорів, самітів у ЗМІ, шпіонаж тощо. Це свого роду засіб семантичного маніпулювання, завданням якого є формування світогляду реципієнта, вплив на його свідомість і керування поведінкою.
More...